Синдром канабіоїдної гіперемези (CHS): пояснення

• 1. Що таке синдром канабіоїдної гіперемези або chs?
• 2. Як розпізнати симптоми синдрому канабіоїдної гіперемези
• 2. a. Проблема легалізації та стигма щодо вживання марихуани
• 3. Діагностика та статистика синдрому канабіоїдної гіперемези
• 3. a. Статистика вживання марихуани у США і chs
• 3. b. Як діагностують синдром канабіоїдної гіперемези?
• 4. Чому марихуана може викликати синдром канабіоїдної гіперемези?
• 4. a. Суперечливі думки щодо існуючих теорій
• 5. Які існують способи лікування синдрому канабіоїдної гіперемези?
• 5. a. Чому гарячі ванни полегшують chs?
• 6. Чи справді синдром гіперемези від канабісу новий?
• 7. Висновки

Що відбувається, коли засіб лікування вашого стану сам стає причиною хвороби? Останні дослідження показали, що надмірне й довготривале вживання марихуани може призводити до розладу, відомого як Синдром канабіоїдної гіперемези, або CHS. Хоча з медичної точки зору канабіс зазвичай розглядається як протиблювотний засіб, тобто допомагає від нудоти, нові дослідження, навпаки, виявили нову тенденцію серед пацієнтів, які використовують медичну марихуану: сильну нудоту та блювоту. 

Який зв'язок між вживанням канабісу та надмірною блювотою? Відповіддю може бути Синдром канабіоїдної гіперемези, хоча це ще настільки новий стан, що дослідження тривають. Розглянемо, що відомо про CHS, і спробуємо розібратись у цьому новому канабіс-пов'язаному розладі.

1. Що таке синдром канабіоїдної гіперемези або CHS?

Як видно з назви, Синдром канабіоїдної гіперемези, також знаний як синдром гіперемези від канабісу, — це розлад, який пов'язують із тривалим та надмірним вживанням марихуани. ¹ Гіперемеза — це термін, що позначає випадки сильної блювоти, гіпер- грецькою означає «надмірний», а -емеза — «блювання». Наприклад, деякі жінки під час вагітності можуть зіткнутись із гіперемезис гравідарум — статистично рідкісним явищем, що характеризується постійною нудотою та сильною блювотою, більш вираженою, ніж звичайний ранковий токсикоз. ²

Чому ж марихуана, яку часто призначають для полегшення симптомів нудоти чи блювання (наприклад, при CINV, тобто хіміотерапевтично індукованій нудоті та блювоті у пацієнтів із онкологією), може давати протилежний ефект?

Давайте спробуємо визначити симптоми та можливі причини синдрому канабіоїдної гіперемези, перш ніж робити будь-які висновки. 

2. Як розпізнати симптоми синдрому канабіоїдної гіперемези

Як і при будь-якому іншому медичному стані, насамперед потрібно визначити характерний набір ознак та симптомів даного захворювання. Це перший крок, який завжди робить лікар або інший фахівець, коли ви звертаєтесь по допомогу, — спитати, що саме ви відчували чи переживали. 

Збір такої інформації потрібний для того, щоб звузити коло можливих діагнозів. Щодо CHS, симптоми та ознаки діляться на три фази розвитку:

Як ми зазначили на схемі вище, на першій стадії CHS — продромальній – у людини може бути незвичайний біль у животі та епізоди ранкової нудоти чи блювоти. Однак більшість зазвичай ще не змінюють своїх харчових звичок. ³

Одночасно, оскільки канабіс часто вважається ефективним засобом проти нудоти та блювання, пацієнти намагаються зупинити нудоту шляхом подальшого вживання різних форм цієї рослини. Ще одна типова ознака – страх блювати. 

На другій стадії захворювання, гіпереметичній фазі, усе стає надто очевидним, і ці симптоми вже складно ігнорувати. Основні ознаки на цій фазі включають: 

• Постійне відчуття нудоти;
• Повторювані епізоди блювоти, іноді навіть до 40 разів на добу. ⁴
• Біль у животі або області живота;
• Зміни у харчових звичках, зменшення кількості їжі;
• Відчутна втрата ваги;
• Зневоднення та інші ознаки втрати рідини;
• Порушення режиму сну;
• І незвичайна частота прийняття душу чи ванни як спосіб полегшити симптоми. 

У гіпереметичній фазі епізоди блювоти стають дуже інтенсивними й виснажують, що лише поглиблює страх перед блюванням. Зазвичай, люди з такими симптомами вже звертаються до лікаря. Після встановлення діагнозу, гіпереметична фаза закінчиться лише після того, як пацієнт повністю припинить вживання марихуани у будь-якій формі. Після цього почнеться фаза відновлення. 

На фінальній стадії цього розладу людина нарешті може повернути собі апетит і стабілізувати харчування. Приступи нудоти і блювоти зменшуються, або навіть повністю зникають, повертається вага, а гігієнічні звички нормалізуються. 

Фаза відновлення може тривати кілька днів чи тижнів, перш ніж стан покращиться. Але симптоми часто повертаються, якщо людина знову починає вживати канабіс. До того ж, залишається одна велика проблема із діагностуванням та лікуванням синдрому канабіоїдної гіперемези – питання правового статусу й соціального визнання марихуани. 

Проблема легалізації та стигма щодо вживання марихуани

Хоча в багатьох країнах використання медичної марихуани отримує все більше підтримки, правові питання і брак інформації про цю речовину можуть стати серйозною перепоною в контексті CHS.

По-перше, там, де марихуана не легалізована ні для медичних, ні для рекреаційних цілей, користувачі бояться повідомляти своїм лікарям про своє вживання або про справжні кількості, побоюючись осуду чи неприємностей. До того ж, оскільки марихуану вважають засобом проти нудоти та блювань, пацієнт може не вважати важливим згадати лікарю про її регулярне та довготривале вживання — і це вже друга проблема для діагностики синдрому канабіоїдної гіперемези. 

Брак інформації і заклик до досліджень, зосереджених на марихуані, особливо помітний, якщо розглянути CHS. Це вважається відносно новою хворобою, хоча, як побачимо далі, це не зовсім так. Через те, що стан вважається досить новим або мало вивченим, більшість лікарів навіть не підозрюють про його існування, тож вони не можуть поставити діагноз своїм пацієнтам.

Друга проблема — що при такому браку знань немає дієвого лікування, крім гарячих ванн або душу та повної відмови від вживання канабісу. Але як з'явиться ефективне лікування, якщо ніхто цим серйозно не займається? Така недостатність інформації може призвести до серйозніших ризиків, адже, можливо, є якісь глибші невиявлені проблеми.

Заклик до глибшого вивчення CHS має бути у центрі уваги найближчим часом. Оскільки легалізація марихуани розширюється по світу, випадків синдрому канабіоїдної гіперемези вже більшає, бо все більше пацієнтів отримують медичні призначення канабісу для лікування інших хвороб. 

3. Діагностика та статистика синдрому канабіоїдної гіперемези

Перш ніж розглянути способи діагностики синдрому гіперемези від марихуани, оцінимо цифри та статистику. 

Статистика вживання марихуани у США і CHS

У США легалізацію медичного використання марихуани почали 2009 року. Після того, як Міністерство юстиції оприлюднило меморандум про відмову від переслідування користувачів і продавців медичного канабісу, рівень споживання марихуани, здається, зріс. Але чи це реально ріст використання чи просто результат зняття заборон і відвертість користувачів?

Незалежно від справжньої причини, рівень епізодичної блювоти у країні зріс на 17,9% порівняно з періодом до легалізації, а за даними Drug Abuse Warning Network (DAWN), згадки про використання марихуани у медичних записах зросли на 21% у 2009–2011 роках. ^{5 6}

Від 2009 року повідомлення про гіперемезу зросли суттєво, і продовжують збільшуватись приблизно на 8% щороку. Особливо цей ріст спостерігається у тих штатах, де марихуану легалізовано.

Вважається, що CHS, який колись вважався рідкістю, незабаром може стати частим побічним ефектом тривалого та надмірного вживання канабісу, коли він буде легалізований у ще більшій кількості країн. 

Як діагностують синдром канабіоїдної гіперемези?

Щодо діагностики CHS, все залежить від рівня обізнаності медзакладу та лікарів. З одного боку, у пацієнта з CHS можуть взяти безліч медичних аналізів і досліджень, перш ніж буде встановлено діагноз. Так буває частіше у регіонах без широкої підтримки легалізації канабісу або якщо пацієнти бояться зізнатися у вживанні марихуани. 

При нестачі інформації з боку пацієнта і/або лікаря доводиться виключати інші можливі причини за допомогою аналізів. Зокрема це можуть бути:

• Аналізи електролітного балансу;
• Кров для виявлення анемії або інфекцій;
• Аналізи ферментів підшлункової залози і печінки;
• Тест на вагітність (для жінок); 
• Рентген або дослідження черевної порожнини для виявлення блокувань;
• Верхня ендоскопія для перевірки стравоходу і шлунку;
• КТ голови й живота для виключення неврологічних чи інших проблем;
• Аналіз сечі для виявлення інфекцій; 
• Та аналізи на вживання наркотичних речовин, які можуть бути досить інформативними. 

З іншого боку, якщо пацієнту пощастить зі свідомими лікарями, або якщо він сам обізнаний, діагностика може обійтися без зайвих аналізів і обмежитись розмовою. Втім, бажано зробити базові аналізи, щоб не пропустити інші хвороби. 

4. Чому марихуана може викликати синдром канабіоїдної гіперемези?

Часто виникає закономірне питання — чому канабіс, який так часто використовують для боротьби з нудотою і блювотою, викликає протилежний ефект? Хоча досліджень ще недостатньо, існує декілька теорій із цього приводу. 

Марихуана, особливо THC, активує CB1-рецептори у нашому організмі, що може призводити до таких ефектів у травній системі:

• Запалення і вісцеральний біль;
• Розслаблення нижнього стравохідного сфінктера;
• Зниження секреції шлункової кислоти;
• Уповільнення моторики шлунку;
• Та затримка спорожнення шлунку.

Проте ця теорія, відповідно до якої THC за високих доз і при тривалому вживанні чинить протиблювотну дію на мозок, але порушує роботу шлунка — лише одна з гіпотез, яка ще потребує підтвердження. 

Однак THC — не єдиний підозрюваний у випадку синдрому канабіоїдної гіперемези, інакше цей стан називали б THC-гіперемезія. Інші дослідження (у людей та тварин), які ми не схвалюємо, виявили, що й інші канабіноїди, в т.ч. CBD та CBG, і спосіб їх взаємодії між собою також можуть викликати як протиблювотний, так і блювотний ефект — все залежить від дози. 

Суперечливі думки щодо існуючих теорій

Якщо розглянути протилежні погляди на ці теорії, стає ще очевидніше, що потрібно ще більше досліджень. Огляд, опублікований групою австралійських учених у 2006 році, дійсно змушує замислитися, де ж істина. ⁷

“Канабіс споживають уже століттями, і нині ним користуються мільйони людей у багатьох країнах [...] Важко повірити, що такий характерний синдром, викликаний канабісом, ніколи не був помічений ні користувачами, ні клініцистами.”

У цьому твердженні може бути чимало правди, однак дослідники не просунулися далі у спростуванні чи підтвердженні своєї гіпотези й не довели протилежне. 

Опозиційні погляди вказують і на те, що причиною симптомів можуть бути не канабіс як такий, а хімічні речовини, якими обробляють і підживлюють рослини. Ця теорія має право на існування, адже не було жодного випадку CHS у таких країнах, як Індія або Азія, де канабіс вирощують тільки природними методами. 

5. Які існують способи лікування синдрому канабіоїдної гіперемези?

Наразі не існує жодного медичного лікування, яке б ефективно знімало симптоми синдрому канабіоїдної гіперемези. Це означає, що, на жаль для прихильників коноплі, єдиний спосіб позбутись нудоти, блювоти й болю у животі — це повністю припинити вживання марихуани у будь-якій формі. 

Після повної відмови від канабісу симптоми зазвичай зменшуються впродовж 24–48 годин (якщо не зірватися до закінчення цього строку). Відмова від марихуани — це остаточний вихід зі стану, адже симптоми можуть повернутись навіть через місяці чи роки при повторному вживанні. 

Короткострокові заходи для полегшення симптомів включають наступні. Пацієнти іноді потребують нагляду у лікарні протягом декількох днів.

• Гаряча ванна або душ;
• Внутрішньовенне введення рідини для запобігання зневоднення;
• Медикаменти для зменшення блювоти (ефективні не завжди);
• Знеболювальні для боротьби з болем у животі;
• Інгібітори протонної помпи, що зменшують запалення шлунку;
• Крем або мазь з капсаїцином на ділянку живота для зменшення болю й нудоти;
• Та препарати на основі бензодіазепінів для розслаблення.

Людина, яка страждає на CHS, має дбати як про прояви хвороби, так і про інші потенційні наслідки (наприклад, допоміжне лікування для корекції електролітного балансу після повторних блювот).

Чому гарячі ванни полегшують CHS?

Коли ви дізнаєтесь, що гарячі ванни — найефективніше полегшують симптоми CHS, можете замислитися, чому саме це працює. Є три гіпотези.

Перша — що деякі гіпотермічні психоактивні компоненти у канабіноїдах впливають на температуру тіла, і гарячі ванни допомагають її нормалізувати. Друга: СB1-рецептори розташовані біля центру терморегуляції (гіпоталамуса) й тепла вода допомагає регулювати температуру тіла. ^{8 9}

Третя гіпотеза — тепла вода відволікає кровотік від шлунка до поверхні тіла, «відволікаючи» наявні відчуття нудоти. Однак науковці не дуже переконані в цих гіпотезах, натомість з'явилася нова, більш імовірна.  

Остання гіпотеза стверджує: при температурі понад 43°C або під дією капсаїцину відкриваються йонні канали TRPV1, що спричиняє протиблювотний ефект. Тож якщо CHS-пацієнт зможе «активувати» TRPV1 через тепло чи капсаїцин, можна подолати емезу (блювання).  ^{10 11}

6. Чи справді синдром гіперемези від канабісу новий?

У цій статті ми не раз натрапляли на те, що розлад
вважають недавно відкритою хворобою. Проте глибше знайомство показує, що це не зовсім так.

Перший задокументований випадок CHS зареєстровано ще у 2004 році J. H. Allen та співавт. А ще у книзі «Understanding Marijuana» (2002) автор Мітч Ерлівайн наводив арабські тексти XI ст., які згадували про нудоту від вживання канабісу. 

"Регулярне вживання гашишу може спричинити постійну блювоту і навіть смерть", — зазначали ті тексти.

Нарешті, подібні побічні ефекти були зазначені і у інструкції до призначення Marinol. Marinol — це торгова назва дронабінолу, медикаменту на основі THC, схваленого FDA ще у 1985 році. 

7. Висновки

Щоб зробити висновок щодо CHS, звернемося до одного з найвідоміших філософських висловів:

«Я знаю, що нічого не знаю», — Сократ (470–399 до н.е.)

Хоч це й звучить як жарт, але перш ніж ставити людині будь-який синдром або розлад, чи не повинна наука, медицина та інші фахівці бути впевнені у своїх висновках? 

На жаль, сьогодні ми знаємо лише верхівку айсберга про канабіс. Нам ще потрібно дуже багато дізнатися про цю рослину, її можливу користь і побічні ефекти, тож жодна гіпотеза не має стати догмою, поки не буде доведено протилежне. 

МЕДИЧНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Цей матеріал подано лише в освітніх цілях. Інформація базується на дослідженнях, отриманих із зовнішніх джерел.

ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА

1. "Cannabinoid Hyperemesis Syndrome" Jonathan A. Galli, Ronald Andari Sawaya, and Frank K. Friedenberg. Грудень 2011. 
2. "Hyperemesis gravidarum and placental dysfunction disorders" Heleen M. Koudijs, Ary I. Savitri, Joyce L. Browne, Dwirani Amelia, Mohammad Baharuddin, Diederick E. Grobbee, and Cuno S. P. M. Uiterwaal. 
3. "Cannabinoid hyperemesis: cyclical hyperemesis in association with chronic cannabis abuse" J. H. Allen, G. M. de Moore, R. Heddle, and J. C. Twartz. Листопад 2004.
4. "Cannabinoid Hyperemesis Syndrome" Erik Messamore для 15-Minute Pharmacology на YouTube. Травень 2020.
5. "Effects of the 2009 Medical Cannabinoid Legalization Policy on Hospital Use for Cannabinoid Dependency and Persistent Vomiting" Mustafa Al-Shammari, Karina Herrera, Xibei Liu, Brandon Gisi, Takashi Yamashita, Kyu-Tae Han, Mohamed Azab, Harmeet Mashiana, Muthena Maklad, Muhammad Talha Farooqui, Ranjit Makar, and Ji Won Yoo. American Gastroenterological Association (AGA), липень 2017.
6. "What is the scope of marijuana use in the United States?" National Institute on Drug Abuse (NIDA), оновлено липень 2020.
7. "Cannabis hyperemesis: causation questioned" A. Byrne, R.Hallinan, and A. Wodak. Січень 2006.
8. "Cannabinoid hyperemesis syndrome: a case report and review of pathophysiology" Corina L. Iacopetti and Clifford D. Packer. Березень 2014. 
9. "Cannabinoid hyperemesis and compulsive bathing: a case series and paradoxical pathophysiological explanation" Dale A. Patterson, Emmaleigh Smith, Mark Monahan, Andrew Medvecz, Beth Hagerty, Lisa Krijger, Aakash Chauhan, and Mark Walsh. Грудень 2010. 
10. "The functions of TRPA1 and TRPV1: moving away from sensory nerves" E. S. Fernandes, M. A. Fernandes, and J. E. Keeble. Травень 2012. 
11. "Resolution of cannabis hyperemesis syndrome with topical capsaicin in the emergency department: a case series" Laurel Dezieck, Zachary Hafez, Albert Conicella, Eike Blohm, Mark J O'Connor, Evan S. Schwarz and Michael E. Mullins. Травень 2017.