Конопля в Південно-Африканській Республіці: Гід зі статусу легалізації
- 1. Легалізовано приватне вживання, зберігання та вирощування дорослими
- 2. Коротка історія заборони
- 3. Медичний канабіс
- 3. a. Чи легальний cbd у ПАР?
- 4. Вирощування канабісу
- 4. a. Чи легальне насіння канабісу у ПАР?
- 5. Яке майбутнє у політики щодо канабісу в ПАР?
- 6. Висновки
Південно-Африканська Республіка може похвалитися віковими традиціями вирощування та використання коноплі, відома такими знаменитими сортами канабісу як Durban Poison, і у 2003 році оцінювалася як 4-й найбільший виробник речовини у світі. Чи означає це, що рослина тут легальна? Не зовсім. Читайте далі, аби розібратися у складній павутині законів і правил стосовно канабісу в ПАР у нашому докладному гіді.
Легалізовано приватне вживання, зберігання та вирощування дорослими
У 2017 році Високий суд Західного Кейпу ухвалив рішення, що визнало неконституційним переслідування дорослих за приватне особисте вживання, зберігання та вирощування канабісу. Оскільки держава не погодилася з цим рішенням, остаточне слово залишилося за Конституційним судом країни – підтримати чи відхилити його.
У 2018 році колегія суддів Конституційного суду одноголосно ухвалила рішення, що захищає право дорослих вирощувати, зберігати та вживати канабіс без страху переслідування, якщо все це відбувається у їх власному приватному будинку.
У рішенні не були чітко визначені законні ліміти щодо кількості рослин, які можна вирощувати на своїй приватній території, або кількості канабісу для зберігання. Парламент повинен був ухвалити закон, щоб формалізувати ці нові правила, і у 2020 році відповідний законопроєкт був розроблений. Відомий як "Законопроєкт про коноплю для приватних цілей 2020 року", він також дозволяє дорослим обмінюватися насінням, рослинами та продуктами канабісу, якщо це відбувається приватно та без винагороди. На момент написання статті, законопроєкт успішно пройшов законодавчі процедури, але ще не підписаний президентом.
| Рік | Подія/Законодавство | Ключові моменти |
|---|---|---|
| Перші згадки | Поява канабісу | Вважається, що канабіс було завезено арабськими чи індійськими торговцями. Археологічні знахідки датуються 1320 роком. |
| 1680 | Перша заборона | Голландська Ост-Індійська компанія заборонила культивацію для колоністів. |
| 1870 | Окремі провінційні закони | У різних провінціях були встановлені різні обмеження щодо дагги. У Наталі індійським мігрантам заборонили володіти, курити, вживати, обмінювати або дарувати рослину. |
| 1922 | Сучасна заборона | Постанова 14 закону про митні та акцизні збори криміналізувала вирощування, зберігання, використання та продаж дагги. |
| 2000 | Адвокація марихуани | Зростання руху за легалізацію дагги. Щорічна "Марш Конопель" у Кейптауні. |
| 2017 | Дозвіл на медичний канабіс | Легалізація медичної марихуани та впровадження ліцензійної системи для її вирощування. |
| 2018 | Декриміналізація рекреаційного вживання | Конституційний суд ухвалив, що особисте та приватне вживання канабісу дорослими більше не є кримінальним злочином. |
| 2020 | Законопроєкт про канабіс для приватних цілей | Запропоновано обмеження щодо особистого і приватного використання, зберігання та вирощування дорослими, а також обміну марихуаною без винагороди. |
| 2024 | Тривають обговорення | Законопроєкт чекає на підпис президента. |
Коротка історія заборони
Відомий у Південно-Африканській Республіці як «дагга», канабіс був широко поширений тут ще до приходу колонізаторів. Місцеві жителі використовували канабіс у чаях та їжі, але саме коли європейські поселенці привезли робітників з Індії, паління суцвіть та гашишу стало звичним явищем.
Влада швидко почала сприймати цю звичку як загрозу і в 19 столітті в багатьох поселеннях приймалися ті чи інші антиканабісні закони. Деякі з них мали відверто расові мотиви – найбільший страх полягав в тому, що різні раси зближувалися завдяки спільному вживанню «дагги».
У 20 столітті ПАР підійшла до питання канабісу за прикладом інших країн, криміналізувавши вирощування й вживання рослини. Протягом більшої частини століття закони лише посилювалися, досягнувши піку у 1992 році, коли особу, що мала понад 115 грам канабісу, автоматично вважали такою, що займається збутом. Згодом цей закон було скасовано як неконституційний.
Політика боротьби з канабісом виявилася ще менш ефективною, ніж у більшості країн світу, оскільки дагга була важливою грошовою культурою для багатьох місцевих фермерів. Без неї їм залишалося тільки ведення натурального господарства.
Медичний канабіс
Правила, що регулюють доступ пацієнтів до медичного канабісу у ПАР, досить лояльні. Не існує обмежень щодо захворювань, які можна лікувати канабісом, якщо лікар вважає, що це може допомогти. Типовий шлях для пацієнта – консультація з лікарем, ліцензованим спеціальним регулятором під назвою SAHPRA. Потім лікар онлайн подає заявку від імені пацієнта до SAHPRA, і після отримання схвалення пацієнт може отримати свої ліки у аптеці.
Одним із препаратів на базі канабісу, схвалених FDA, який був дозволений до використання у ПАР ще у 1996 році, є Дронабінол — синтетичний аналог THC. Однак існує суперечлива інформація щодо того, чи реально пацієнти можуть отримати Дронабінол або інші медичні продукти з марихуани відповідно до чинних правил. Достеменно відомо лише те, що ці препарати є дуже дорогими, і пацієнти мають купувати їх власним коштом.

Чи легальний CBD у ПАР?
CBD у ПАР віднесений до речовин, що підпадають під графік 4, тобто він легальний за рецептом. У цілому ті самі правила застосовуються до продуктів із CBD, як і для медичного канабісу загалом, але існує виняток: CBD-продукти можна також продавати без рецепта, якщо у них міститься не більше 20 мг діючої речовини.
Також будь-які продукти з канабісу є легальними, якщо рівень THC і CBD у них не перевищує такі межі:
- 0,001% для THC,
- 0,0075% для CBD.
Вирощування канабісу
Як вже було зазначено вище, приватне особисте вирощування коноплі у ПАР легалізовано так само, як і зберігання та вживання – за тією ж судовою ухвалою. Обмеження складають 4 рослини на одну особу, але не більше 8 рослин на домогосподарство. Також дозволено подарувати одну квітучу рослину іншій людині, але не публічно. Щодо саджанців, тобто молодих рослин не вищих і не ширших за 15 см, вирощувач може мати необмежену кількість, але дозволяється віддавати максимум 30 без винагороди.
Також у країні існує велика нелегальна індустрія вирощування канабісу на продаж, багато фермерів виживають лише завдяки цій рослині, особливо у так званому «поясі дагги», де клімат особливо сприятливий для культивації коноплі.
Більшість комерційно вирощеного канабісу споживається всередині країни, але частина врожаю потрапляє на європейський чорний ринок. Рішення Конституційного суду з 2018 року відкрило можливість отримати ліцензію на легальне вирощування медичної марихуани та промислової коноплі, але збори за ліцензію дуже високі, а правила складні для розуміння.
Чи легальне насіння канабісу у ПАР?
На даний момент продаж і володіння насінням канабісу практично не регулюється. Оскільки саме вирощування дозволено, ви можете безпечно замовляти й мати насіння канабісу та навіть сіяти їх – якщо це для особистого використання й робиться на вашій приватній території, ніхто не стане вас переслідувати. Ви також можете дарувати насіння, але не продавати – це все ще вважається кримінальним злочином.
Більше питань виникає щодо комерційних обсягів. Кінцева мета влади – скористатися сприятливим кліматом країни та кваліфікованими робітниками для створення потужної легальної індустрії з потенціалом експорту медичної та рекреаційної марихуани до інших країн, де рослина легалізована. Однією з умов успіху такого проєкту є отримання якісного насіння.
Для цього розроблено Головний план розвитку канабісу, який, зокрема, передбачає створення системи забезпечення насінням із тестуванням та сертифікацією генетичного матеріалу.

Яке майбутнє у політики щодо канабісу в ПАР?
Зараз ситуація з канабісом у ПАР перебуває у стадії трансформації. Законопроєкт про канабіс для приватних цілей чітко задає тенденції та дає споживачам і гроверам у ПАР уявлення про майбутнє, але ще не набрав чинності. Наразі не ясно, чи поліція вже сприймає любителів канабісу так, ніби законопроєкт підписано Президентом, чи дотримується чинних правил та інструкцій.
Коли законопроєкт таки набуде чинності, ПАР стане однією з найпрогресивніших юрисдикцій щодо легалізації канабісу. Однак, припинити нелегальну торгівлю можна лише створивши офіційну систему легального продажу, а це поки що поза межами цього закону. Так само ще багато потрібно зробити у сфері медичної марихуани, перш ніж ПАР зможе створити сильну й конкурентну на міжнародному рівні галузь, якої заслуговує її багата історія канабісу та ідеальний клімат.
Те саме стосується і доступу пацієнтів до канабісу. Зараз ситуація радше нагадує декларацію добрих намірів, ніж реальну систему, яка працює. Проблема не є критичною з огляду на широкий доступ до канабісу на чорному ринку й право пацієнтів вирощувати власні ліки. Проте, поки що нічого не пропонується для тих пацієнтів, які віддають перевагу стандартизованим та перевіреним лікарським засобам.
Висновки
У порівнянні з багатьма іншими країнами, ПАР майже безпечний притулок для любителів канабісу і приваблива опція для мандрівників, для яких цінна ця рослина та її продукти. Все ще можна потрапити у неприємності із законом, але якщо не діяти надто провокативно, це малоймовірно, а країна в майбутньому стане ще більш прогресивною.
Коментарі